Матеріали до виступу на засіданні Президії та Ради "Земляцтва" Олексія Трачука
27.12.2018

Пропозиції до проекту плану роботи на 2019 р. МГО «Земляцтво житомирян»
О.П. Оглоблин цілком заслужено належить до когорти відомих українських вчених, як видатний дослідник суспільно-політичної та економічної історії України кінця XVII – початку XIX ст., історіограф. У 1922 році він здобув професорське звання (йому тоді виповнилося лише 23 роки), а після захисту в 1926 році дисертації першим із вітчизняних істориків був удостоєний наукового ступеня доктора історії української культури.
У 1930-х роках був директором Київського центрального архіву давніх актів, працював у інституті історії України АН УРСР, професором Київського державного університету ім. Шевченка. Через репресії з боку радянської влади змушений був емігрувати. За кордоном став фундатором школи українських істориків-державників в еміграції.
Обирався Президентом Української вільної академії наук у США (1970–1987 рр.), головою Українського історичного товариства (1965–1981 рр.), головою історико-філологічної секції Наукового товариства Шевченка в Америці, почесний член НТШ ім. Шевченка (1989 р.). На нашу думку, популяризація його творчої спадщини має важливе наукове та суспільно-культурне значення.
Оглоблин – автор близько 1000 наукових праць. Особливе значення має діяльність вченого в ділянці історії народного господарства України. Ще в 1920-х рр. свій науковий пошук він спрямував на дослідження тих господарських процесів і явищ, які визначали українську економіку як самостійний економічний організм. За висновком сучасного українського історика І.В.Верби, “це була перша спроба подібного ґатунку, яка виконувалася на найвищому рівні тогочасних знань”.
Вченого зацікавило комплексне дослідження проблеми Правобережної України, зокрема Правобережного Полісся, в її історично-промисловому розвитку на ґрунті вивчення окремих промислових галузей, у першу чергу металургійної. Ця проблема визначила основний зміст наукової діяльності дослідника впродовж 1930-х рр.
Оглоблин згадує, що «моя праця над історією правобережно-української металургії далеко вийшла за межі історично-економічного дослідження. Мене цікавила не лише історія цієї галузі промисловости, а й цілий комплекс старого українського рудництва та роля його в історичному розвитку України. Взагалі мене цікавила історія промисловости Правобережного Полісся, як певного історично-економічного району, на грунті вивчення історії поодиноких промислових галузей».
З метою дослідження історії металургійної промисловості Правобережної України у 1932 і 1936 роках він очолював дві історично-економічні і археологічні експедиції і Всеукраїнського історичного музею на Правобережне Полісся. Підготовча робота до першої експедиції розпочалася в кінці 1931 р. і полягала у зборі документальних джерел в архівах Києва, Москви, Ленінграда, Житомира та інших міст, а також в розсиланні анкет на місця щодо промислових підприємств краю. На підставі зібраних відомостей був розроблений маршрут експедиції. Польова робота тривала в липні – вересні 1932 р. Всього було зроблено 4 рейди на північну Київщину та Житомирщину. Найбільше досліджено сіл на Житомирщині. Зокрема, учасники експедиції дослідили давні рудні на території Житомирського, Новоград-Волинського, Радомишльського, Овруцького, Малинського, Коростенського, Волотдар-Волинського, Коростишівського, Баранівського, Чуднівського районів.
Всього науковці обстежили й зібрали відомості про 64 металургійні підприємства, відвідали та обстежили до 90 пунктів з родовищами і покладами залізної руди, відібравши понад 60 її зразків.

Крім того, збиралися етнографічні, архівні, археологічні, речові матеріали (інструменти, устаткування, продукція підприємств. Збереглися унікальні малюнки місць розташування рудень та місць добування руди (детальні, виконані олівцем окомірні топоплани обстежених пам’яток, які дозволяють локалізувати останні на місцевості). Учасники експедиції склали карту рудень Правобережного Полісся, яка має такий вигляд.
Під його фактичним керівництвом в 1936 р. було організовано експедицію на Житомирщину. Вона зібрала великий фактичний матеріал, що цілком ствердив дані про існування в ХVI—ХІХ ст. на невеликих річках Полісся вододіючих залізоробних рудень і в ХVIІІ —ХІХ ст. перших на Україні доменних заводів. Експедиція встановила географічне розташування 18 поміщицьких рудень і 4 доменних заводів.Розкопано залишки чотирьох рудень Городської, Смолівської, Глибочанської, Стариківської) та чотирьох доменних заводів (Городського, Турчинецького, Високопечанського, Денешівського). Одночасно з дослідженням руднищ Поліська експедиція на городища літописного міста Городеськ (нині – Коростишівський р-н, с. Городське, на лівому березі р. Тетерів) мирської округи) провела розкопки трьох городищ. Таким чином, зібраний експедицією 1932 р. матеріал був значно доповнений археологічними артефактами.
Матеріали експедицій стали фундаментом для поглибленого вивчення історії металургії Правобережної України. Вони були доповнені архівними документами з архіві Києва, Москви, Житомира, а також польських архівів. Оглоблин склав унікальну картотеку рудень, яка вміщує понад 2 тис. об’єктів. Нарешті, в 1937-1938 роках від підготував до друку велику монографію «Історія металургії Правобережної України XVI-XIX ст..» та ряд інших праць і археографічний збірник матеріалів до історії промисловості Правобережжя.
На жаль, ці праці не були опубліковані. Разом, ми маємо на сьогодні перефотографовані рукописи праці вченого про металургію Правобережної України та ряду інших праць, а також матеріали експедицій, виявлені в Центральному державному архіві вищих органів влади України, архівах Інституту археології НАН України та Інституту історії НАН.
Це створює можливість приступити до видання праці Оглоблина «Історія металургії Правобережної України XVI-XIX ст..».
До підготовки монографії до видання готові залучаються науковці Інституту археографії НАН України та Інституту археології НАН України. Так, в Інституті археології створюється робоча груп, яка внесе доповнення до праці Оглоблина на основі сучасних досягнень археологічної науки.
Також на волонтерських засадах створена група науковців-істориків, дослідників історії Правобережного Полісся на основі спадщини Олександра Оглоблина в складі:
- Тимошенка Василя Івановича к. іст.н. ,директора Малинського міського музею.
- Петраускаса Андрія Вальдасовича к.іст.н. , начальника Поліської археологічної експедиції Інституту археології НАН України.
- Чміль Лесі Володимирівни к.іст.н. , наукового співробітника Інституту археології НАН України.
- Трачука Олексія Васильовича к.іст.н. , секретаря НДІ Козацтва Інституту історії НАН України.
- Сахнюка Василя Дмитровича голови Чуднівського відділення Житомирського земляцтва.
- Охман Зої Володимирівни директора музею с. Коровинці Чуднівського району.
- Папакіна Георгія Володимировича д.іст.н., директора Інституту української археографії та джерелознавства НАН України.
Протягом 2018 року нашою групою було проаналізовано і опрацьовано більше 360 справ спадщини Олександра Оглоблина у Центральному державному архіві вищих органів влади та Архіві Інституту археології.
У 2019 році планується підготувати до друку працю Олександра Оглоблина «Металургія Правобережної України ХVІ-ХІХ ст.» з коментарями фахівців сучасної історичної науки.
Крім волонтерської роботи по підготовці видання однієї із праць Олександра Оглоблина у 2019 р. необхідно віднайти кошти на друк монографії «Металургія Правобережної України ХVІ-ХІХ ст.» орієнтовно 500 сторінок у євро форматі. Таке видання, на нашу думку, буде цікавим не лише вченим, але й краєзнавцям, викладачам вузів та вчителям шкіл, підростаючому поколінню, широкому загалу громадськості. Особливо воно цікаве для дослідження історії Житомирщини, тому що відкриває досі маловідомі сторінки життєпису нашого краю в XVI-XIX ст. в тому числі околичної шляхти. Опрацювавши величезний матеріал, Оглоблин в своїй праці зробив важливий висновок про те, що саме Правобережне Полісся в XVI-XVIII ст. було основним центром металургійної промисловості Правобережжя.
Вартість такого видання складе 65-70 тис. гривен, в чому ми розраховуємо на сприяння та часткову фінансову підтримку «Земляцтва житомирян».
6 грудня 2019 р. Україна буде відзначати 120-річчя з дня народження Олександра Оглоблина. До цієї дати, з ініціативи нашої групи, Інститут археології НАН України, Центральний державний архів вищих органів влади, Інститут української археографії та джерелознавства НАН України, Інститут історії НАН України погодилися взяти участь у проведенні круглого столу: «Спадщина історика Олександра Оглоблина і сьогодення». Сподіваємося на Вашу участь у його проведенні.
Оргкомітет:
096 337 83 85 – Олексій Васильович, 096 433 46 14 – Василь Іванович
Земляків, які зацікавлені допомогти у цій добрій справі колективу створеної групи істориків, просимо звертатися до президії «Земляцтва».
