Відкриття пам’ятнику князю Чопу Древлянському в смт. Чоповичі
24.06.2020
На Житомирщині в смт. Чоповичі відкрито пам’ятник князю Чопу Древлянському.
24 червня 2020 року в смт. Чоповичі відбулася визначна подія: відкриття пам’ятника засновнику селища та Роду Чопів – князю Чопу Древлянському.
В церемонії відкриття пам’ятника взяли участь члени МГО «Земляцтво житомирян»: Василь Баранівський – ініціатор спорудження пам’ятника та головний меценат, Віктор Барановський – перший віце-президент, виконавчий директор МГО «Земляцтво житомирян», члени земляцтва і меценати Микола Рудченко та Іван Недашківський, а також представники влади, преси, телебачення та гості свята.
Високу оцінку зусиллям організаторам заходу дав, присутній на відкритті, Голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко.
За вклад в пропаганду історії та культури Поліського краю Віктор Барановський від імені президента МГО «Земляцтво Житомирян» нагородив Василя Баранівського Грамотою, а голова Чоповицької громади Михайло Філоненко за підготовку пам’ятника князю Чопу вручив Василю Баранівському «Подяку».
Світлини з відкриття пам’ятника:
Князь Чоп Древлянський
(інформація від професора Василя Баранівського)
За особливі бойові заслуги він отримав від Великого князя Древлянського землю – нагороду, котру, за переказами, об`їхав на коні за день та на якій і було започатковано селище, за яким, з часом, і закріпилася назва Чоповичі за іменем засновника та його нащадків.
Династія князя Чопа, його нащадки пройшли славний та героїчний шлях боротьби за свої права та гідність. Їх права підтверджені численними документами Києворуської, Литовсько-Польської та Російсько-імперської доби. В наукових історичних працях авторитетних авторів (В. Антонович, М. Брицун-Ходак, Ю. Кононученко, В. Тимошенко, В. Ткаченко, А. Томашевський та ін.) стверджується, що Чопи пред’являли документи, зроблені на шкірі, ще в древлянські часи отримані засновником роду князем Чопом ( Х ст.).
Надалі, під тиском державної бюрократії Речі Посполитої, особливо царської Росії в підтвердженні прав на Чоповичі враховувався факт наявності першого письмового документа на ім’я Гната Чопа (ХІV ст.) – праправнука засновника Чопович князя Чопа Древлянського (початкові документи втрачені під час пожежі Овруцького замку).
В документах Речі Посполитої, які збереглися в архівах, всі чопівці, що потрапляли в них, писалися під одним прізвищем Чопівський. Після 1793 року при доказі права на російське дворянство, наведені в «Деле о дворянстве рода Чоповских» (РДІА) родоводи виводяться родом Гната Чопа відповідно до вимог правил царської Росії – показати наявність документу.
Тривалий час нащадки Чопового роду писали свої прізвища з додаванням «Чопівський». (Наприклад, Фещенко-Чопівський). Російський та радянський уряд заборонив такі прізвища, нащадки таких людей найчастіше переслідувалися радянською владою.
Наразі слід врахувати думку нашого земляка з Коростеня Миколи Брицуна який в своїй книзі «Тисячолітні веди Землі Древлян стверджує «…Серед названих Чоповців, Скуратовців, Меленівців, Чопи-Чоповичі найдревніша гілка Старого Роду Х віку, генеза Роду має набагато древніший корінь… Древність Роду Чопів-Чоповичів не викликає сумнівів. Вони мають глибинний корінь Племен Полуденного Світу…».
І, насамкінець, один приклад із глибин народної пам’яті:
Фещенко Ользі Петрівні (1943 р.н.), зі слів якої записано, розповідала її прабаба Кононученко Меланія, а їй розповідала її прабаба такий переказ: «…Колись були скрізь здоровие, густиє і темниє лєса. Князь Чоп приїхав верхом на конях при зброї із своїми прибліжонними, що йому служили, чоловік шість чи сім, вибрав здорове дерево, позначив його сокирою і сказав: «Тут буде будинок». То був перший будинок, зроблений з кругляка з облупленою корою. Тоді вже од того будинку почали строїти… А ще Чоп був добрим охотніком…».
(Кононученко Ю.М. Історія Чопович на Ірші. – 2011, (з доповненнями на 26.11.2016.) –с. 4)
